Павло Тутковський
Продовжуємо вас знайомити з роботами Всеукраїнської акції «В традиціях високої звитяги».
Знайти дослідницькі роботи та обов’язково обговорити їх можна за хештегами #УДЦНПВ #краєзнавство2022ДОСЛІДНИК НЕВІДОМОГО КРАЮ
(Поліщук Олег, гурток «Геологічне краєзнавство». Комунальний заклад Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради)
Треба пам’ятати, що тут сила, сильніша від бомб і крові.
Це любов, любов до рідного краю.
І треба побажати, щоб ця любов зберіглась на Україні…
П. А. Тутковський
Павло Аполонович Тутковський – академік, освітянин, патріот. (фото1,2) Життєва спадщина видатного вченого П.А.Тутковського ввійшла до літопису незалежності Української Держави. Його біографію та вклад у національну та світову науку досліджували науковці, політики, краєзнавці, музейники. На шляху до визнання досліднику доводилось долати багато труднощів: «Моя наукова робота проводилась весь час при досить несприятливих зовнішніх умовах. Я працював майже весь час самоучно, без наукового керівництва, шукаючи сам потрібну літературу для кожної праці та виробляючи самотужки методи дослідження».
Народився Павло Аполлонович Тутковський 1 березня 1858 року в селищі Липовці теперішньої Вінницької області у високо культурній, музично обдарованій родині з давніми козацькими традиціями. Саме просвітницький родинний дух сподвиг молодого Павла до навчання. Він вільно володів французькою, англійською, німецькою та іншими мовами. Путівку у великий науковий світ майбутній вчений отримав у Київському університеті. За активну наукову діяльність в 1883 році Тутковського обрали почесним членом Київського товариства природознавців, а згодом – дійсним членом Петербурзького мінералогічного товариства, членом Бельгійського товариства геології і палеонтології в Брюсселі, почесним членом товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті. У 1911 році в Московському університеті він успішно захистив докторську дисертацію під назвою ,,Викопні пустелі Північної півкулі”, яка була підсумком багаторічних наукових досліджень природи Волині. Йому було присвоєно звання доктора географії, а Казанський університет удостоїв його докторського ступеня мінералогії та геогнозії «заради пошани», без захисту дисертації. У 1919 році Павло Аполлонович був обраний у перший склад академіків України. У 1929 році він отримав звання академіка АН Білорусії.
Таке широке коло обов’язків у Тутковського завжди поєднувалось із активною громадською діяльністю вченого-педагога. Він організував при Академії наук Геологічний музей, який у 1928 році отримав статус національного, видав словник української геологічної термінології, підручники. Він один з активних учасників створення бібліотеки Академії наук, інституту наукової мови, входив до числа ініціаторів і організаторів видання «матеріалів до української природничої термінології і номенклатури». Аналіз організаційної і наукової діяльності П. А. Тутковського показує, що з часу проголошення УНР він перебував у перших рядах будівників українського відродження. Це, зокрема, проявилося в читанні лекцій і друкуванні наукових творів українською мовою. Засідання фізико-математичного відділу УАН, а також вся документація, проводилась лише українською мовою
Створення національної наукової термінології Тутковський вважав одним з наріжних каменів відродження української культури. У роботі «Словник геологічної термінології» він підкреслює визначну могутність Слова і його непересічну роль як першооснови національної свідомості. Питання про мову взагалі П. А. Тутковський вважав надзвичайно принциповим.
Ця позиція у поєднанні з його твердим, безкомпромісним характером привела Павла Аполлоновича до того, що у кінці 20-х років до вченого приліпили ярлика «націоналіста» та крамольного вченого. Саме за його дії і погляди його не раз викликали на бесіди в ДПУ, довго з’ясовували, чому він досліджує саме геологію України, а не всього Радянського Союзу, чому звертався до студентства «козаче», а не товаришу. Врятувала від Гулагу цього видатного вченого, українознавця і громадського діяча його власна смерть, що сталася 3 червня 1930 року після важкої хірургічної операції. Поховали його поруч з рідними – на Лук’янівському цвинтарі м. Києва. У 1937 році був репресований і розстріляний його син Сергій.
«…захоплював також самий характер природничої праці. Присвятити все життя такій природничій науці – це було для мене справжнє щастя», – писав П. А. Тутковський в «Автобіографії». Майже тридцять років свого творчого життя віддав П. Тутковський вивченню Волинського Полісся – краю з своєрідними ландшафтами та геологічною будовою, великою кількістю річок та озер, багатою флорою і фауною. За час наукових експедицій по Волині ним було зібрано багато цінних матеріалів, у тому числі геологічні колекції. Вчений написав і опублікував понад 80 наукових праць, присвячених дослідженню волинського краю. В них висвітлювалися питання геологічної будови, рельєфу, корисних копалин, підземних вод, озер, річок, населених пунктів Волині.
Був у житті видатного українського вченого і період, пов’язаний з нашим рідним містом. Ще в 1896-1899 роках Павло Тутковський, як науковець, досліджував район Луцька, який, на його думку, був одним із найменш вивчених у геологічному відношенні. В 1904 році, зголосившись на пропозицію куратора Київського навчального округу, він став інспектором народних училищ Луцького повіту Волинської губернії і цілих п’ять років жив та працював у Луцьку. Збереглися архівні документи, написані Тутковським в Луцьку міську управу, з яких дізнаємося про невтішний, занедбаний стан народної освіти та піклування вченого щодо поліпшення роботи народних училищ.(фото2,3) У 1913 році Тутковський, на прохання луцького міського голови, був залучений до вирішення питання облаштування водопостачання міста Луцька. В архівах ми відшукали фото будиночку, де проживав Тутковський, перебуваючи у Луцьку з1904 по 1909 роки.(фото2) Пізніше, побували на вулиці Кривий Вал, де, ще донедавна, стояв напівзруйнований старий будиночок, що зберігав у собі пам’ять про українського академіка, дослідника Волині.
Великий внесок зробив П.Тутковський у вирішення проблеми картування Волині: він склав опис 16-го аркуша 10-верстної геологічної карти Європейської частини Росії, а також здійснив геологічне картування вздовж залізниці Київ-Ковель. В його розпорядження надходили геологічні матеріали бурових та земляних робіт з 500–кілометрової траси будівництва залізниці. Це була нелегка, престижна і відповідальна робота в межах Волині і Західного Полісся. Територія, яку доручили дослідити Тутковському в геологічному відношенні була майже не вивчена. Протягом семи років вчений прискіпливо вивчав чи не кожний клаптик, місцини відведеної для майбутньої залізниці. У більшості населених пунктів Полісся Тутковський, як геолог, був першопрохідником. Він уперше описав Волинське моренне пасмо, уперше науково обгрунтував карстові процеси Волині, описав Оконські джерела, обгрунтував їх карстове походження.
Створенням архівів Тутковського у Волинському краєзнавчому музеї свого часу займалась науковець Тетяна Андреєва. З її спогадів дізнаємось, що довгий час матеріалів відомого геолога у ВКМ не було. Тільки в повоєнні роки, завдяки проведеній роботі в архівах, бібліотеках, музейних закладах та серед краєзнавців вдалося зібрати не тільки відомості про П. А. Тутковського, але й його публікації, фотознімки, архівні документи.
Найбільш цінними надбаннями музею були праці вченого.(фото1) З Москви надійшов журнал «Землеведение». «Труды общества исследователей Волині» музей отримав з міста Краснодара та Оренбурзького краєзнавчого музею. На книгах збереглися печатки «Оренбургский отдел русского географического общества» (відомо, що Товариство дослідників Волині підтримувало тісні зв’язки та проводило обмін друкованими виданнями з рядом наукових товариств та установ). «Карту-справочник строительных материалов по Западному фронту» (фото2) та «Энциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона» було одержано з Ленінграда. Тутковський був одним із активних співробітників цього словника. На основі досліджень та зібраних матеріалів у відділі природи Волинського краєзнавчого музею створена експозиція, присвячена П.А.Тутковському, оформлено фотодокументальну виставку «Тутковський і Волинь». Матеріали вченого привертають увагу науковців, викладачів, студентів, учнів. Наукова та збиральницька робота проводиться і нині у співпраці з дослідниками наукової спадщини Тутковського – викладачами географічного факультету Волинського Національного університету ім. Лесі Українки, науковцями Шацького національного природного парку, бібліотеками, архівом, тощо.
Науковий доробок П.А.Тутковського надзвичайно багатий і різноплановий. Відомо більше 1000 його публікацій, серед яких понад 600 з різних розділів геології і географії, понад 300 – в енциклопедичних виданнях, та понад 100 науково-популярних статей і книг.
В результаті проведеної краєзнавчо-геологічної експедиції ми встановили, що академік, педагог, краєзнавець П.А.Тутковський – упродовж усього життя займав активну суспільно-політичну, національно-патріотичну позицію, в якій українська ідентичність була в пріорітеті. Він є одним із основоположників української геологічної школи: засновник четвертинної геології в Україні, один з перших дослідників викопної мікрофауни, натхненник для ряду гіпотез і теоретичних побудов щодо особливостей четвертинного періоду в Україні й у Європі загалом, фундатор вивчення Полісся: обгрунтування еолової гіпотези походження лесів, палеогеографічні висновки про викопні пустелі Північної півкулі, установлено зональність ландшафтів четвертинного періоду, описано родовища бурштину та будівельного каміння, межі поширення кристалічних порід, крейдових відкладів, тектонічних дислокацій, карстових процесів, артезіанських джерел і плейстоценових зледенінь.
Сучасні геологічні дослідження Волинського Полісся розвивають, доповнюють і, навіть, заперечують, чи й спростовують напрацювання П.А.Тутковського, але його погляди, методика і підходи до вивчення природи ніяким чином не втрачають свого значення для науковців, дослідників, краєзнавців і потребують чинного пошанування, зокрема, на Волині.
До сьогодні у Волинській області нема жодного пам’ятника, чи меморіального знаку про перебування тут видатного вченого. Тільки просвітницька діяльність і популяризація імені академіка Тутковського дозволить повернути пам’ять про видатного земляка на належний рівень і достойно оцінити його працю. Творча спадщина Тутковського – безцінна скарбниця для формування національно-патріотичного та екологічного світогляду, сучасних педагогічних поглядів. Питання повернення його імені українцям, попри час, залишається актуальними. Весь світ знає цього видатного вченого, його ім’я навіки ввійшло в історію української і світової науки – особистість, патріот, вчений, що любив Волинь, великий Дослідник «і донині, майже невідомого краю»…
СПИСОК НАЙВАЖЛИВІШИХ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Андреєва Т. П. П. А. Тутковський – дослідник природи Волині / Т. П. Андреєва // Роде наш красний… Волинь у долях краян і людських документах / Міністерство освіти Укр., Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, Волин. академічний дім. – Луцьк : Вежа, 1999. – Т. III.
- Костриця М. П. А. Тутковський і Волинь (до 150-річчя від дня народження) / М. Костриця. – С .185-189.
- Ксерокопія книги. Академік Павло Тутковський (автобіографія). – К.: Вид-ня Акад. Наук. – 1929. –20 с. – ВКМ, інв. № ДМ – 25784.
- Тутковский П.А. Полесские «окна» //Землеведение -1900. – Кн.ІV- с.29 – 82
- Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра / Збірка наукових праць. – Луцьк: Надстиря, 1998, с.4 – 10, с.18 – 19, с. 28.
