Лірика ганнівської піснярки
Всеукраїнська акція «В традиціях високої звитяги».
👉 Знайти дослідницькі роботи та обов’язково обговорити їх можна за хештегами #УДЦНПВ #краєзнавство2022 та у новій рубриці сайту 
ТУТ
✏️ Автор: Зеленько Дарія, Кіровоградська область.
✏️«ГЛИБИНА НАРОДНИХ ОБРАЗІВ У ЛІРИЦІ ГАННІВСЬКОЇ ПІСНЯРКИ».
Об’єктом уваги в даній роботі є пісні жительки села Ганнівки Кропивницького району Кіровоградської області Тітової Марії Самсонівни.
Предметом уваги є народні образи та тропіка пісень мисткині.
Мета роботи: дослідити зміст та форму творів ганнівської піснярки, Тітової Марії Самсонівни, та порівняти їх зі змістом та формою народних родинно-побутових пісень.
Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
̶ опрацювати наукові дослідження відомих фольклористів та літературознавців про народну пісню;
̶ визначити основні риси поетики народних родинно-побутових пісень;
̶ зібрати та записати твори Тітової Марії Самсонівни;
̶ визначити основні мотиви творів ганнівської піснярки;
̶ класифікувати пісні Марії Тітової за символічними образами: рослинного світу, тваринного світу, просторового значення;
̶ проаналізувати тропіку ліричних творів піснярки та порівняти її з тропікою народних родинно-побутових пісень;
̶ оформити збірку пісень ганнівської піснярки.
Новизна та актуальність роботи полягає в дослідженні ще не досліджених до цього часу у фольклористиці пісенних творів унікальної жінки-піснярки Марії Тітової як зразків народної родинно-побутової лірики через призму народних мотивів, символічних образів та тропіки.
Під час виконання завдань дослідницької роботи застосовані наступні методи та прийоми:
̶ дослідження наукових праць видатних фольклористів стосовно народної родинно-побутової лірики;
̶ описовий метод;
̶ структурний аналіз тропіки ліричних творів Тітової Марії;
̶ метод класифікації пісень за символічними народними образами рослинного, тваринного світів та образів просторового значення;
̶ порівняльний аналіз тропіки та колористики народних родинно-побутових пісень та пісень, створених Марією Тітовою.
МОТИВИ ТВОРІВ ГАННІВСЬКОЇ ПІСНЯРКИ
За тематикою родинно-побутових пісень ліричні твори (всього – 26) Марії Тітової поділяються на три групи.
До пісень про кохання (дошлюбні взаємини) належать такі: «Гуляю у садочку», «Сиділа журавка в садочку своєму», «Ой на жовтесенькім пісочку».
До пісень про сімейне життя (родинні стосунки) належать твори, в яких піднімається проблема вірності та зради: «Із півдня до півночі», «Візьму я відеречко».
Проблему материнської любові, стосунків батьків і дітей, розлуки з батьками піднято у піснях «Ой на жовтесенькім пісочку, там стоїть хатина», «Прости мене, рідная матусю».
Патріотичний мотив пслідковуємо у піснях «Дівчина усе чула, як вітер з листям говорив», «Далеко-далеко пташки відлітають».
Отже, проаналізувавши розмаїття пісенної тематики Марії Тітової, бачимо тотожність її з тематикою народних родинно-побутових пісень, а саме розподіл творів на три основні групи: пісні про кохання, пісні про сімейне життя та пісні про трагічні сімейні обставини. Крім того, виокремлено в ліриці авторки пісні про материнську любов, стосунки батьків і дітей та декілька творів патріотичного спрямування.
КЛАСИФІКАЦІЯ ПІСЕНЬ МАРІЇ ТІТОВОЇ ЗА СИМВОЛІЧНИМИ ОБРАЗАМИ
Дослідивши образи-символи у піснях, поділили їх на групи: рослинного походження (хміль, калина, тополя, горобина, квітка рожі); сакральні (батьківська хата, стежка); тваринного світу (журавка, соловей, зозуля, кінь); просторового значення (вишневий садок, берег, ліс) та астральна символіка (місяць, зорі, грім, вітер).
Отже, наявність у ліриці Марії Тітової образів-символів рослинного та тваринного походження, образів просторового значення та астральних підтверджує думку про спорідненість творчості ганнівської піснярки із народними родинно-побутовими піснями.
ТРОПІКА ТА КОЛОРИСТИКА ЛІРИЧНИХ ТВОРІВ ПІСНЯРКИ В ПОРІВНЯННІ З ТРОПІКОЮ НАРОДНИХ РОДИННО-ПОБУТОВИХ ПІСЕНЬ
Тропіка пісень Марії Тітової багата розмаїтттям художніх засобів, які є типовими для народних родинно-побутових пісень. У пісні «Гуляю у садочку» персоніфікований образ місяця – то вірний друг, далі знаходимо дрібні слізоньки. У пісні «Сиділа журавка в садочку своєму» зринає просторовий образ вишневенького садка (епітет із зменшувально-пестливим суфіксом), журавлик любий, журавка – старенька.
Явище художнього паралелізму як один із прийомів поетичної мови, що виявляється в зіставленні двох явищ шляхом паралельного їх зображення, притаманний ліриці Марії Самсонівни, як і народним родинно-побутовим пісням. Зокрема, у пісні «Ой віє вітер буйнесенький» знаходимо рядки:
Ой віє вітер буйнесенький
Та й на зелененький лужок,
Ой скоро прийде мій миленький,
Підем у вишневенький садок.(Образи повіву вітру та приходу коханого зіставляються як вияви парубоцтва та молодецького завзяття).
У пісні «А шпориш зелений у дворі у мами» зоровий образ зеленого шпоришу зіставляється з маминим обійстям, рідною домівкою, маминою любов’ю та одинокою старістю
Для українського фольклору, зокрема родинно-побутових пісень, характерне шиироке вживання зменшено-пестливих суфіксів : садочок, рідненька, гарненько.
Яскравим елементом близькості лірики Марії Тітової до народної творчості є широке використання нестягненої форми прикметників та займенників: весняная, гіркая, рідная, Божая.
Широке вживання вигуків та звертань наближає творчість піснярки до фольклору, надає схожості з розмовною мовою і разом із тим ефекту правдивості та реальності зображуваних подій : мамочко рідненька, дітки мої любі, дітки мої милі.
Бачимо чітко виражене дієслівне римування творів Марії Тітової, що ріднить їх із народною творчістю: «…ридала – ждала, цілував – казав, обіймались – цілувались
Отже, проаналізувавши тропіку та колористику творів Марії Тітової, бачимо їхню близькість до фольклору, спорідненість із народними родинно-побутовими піснями.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Бібліотека української літератури. ‒ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/2752-rodinno-pobutovi-pisni
- Дей О. Поетика української народної пісні. – К., 1978.
- Енциклопедичний словник символів культури України / за заг. ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенка, В.В. Куйбіди. – 5-е вид. – Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – 912 с.
- . Етимологічний словник української мови: У 7-ми томах. – Київ: Наукова думка, 1985.
