Георгій Мокрицький

  Роботи Всеукраїнської краєзнавчої акції учнівської молоді “В традиціях високої звитяги”.

Знайти дослідницькі роботи та обов’язково обговорити їх можна за хештегами #УДЦНПВ #краєзнавство2022

Дослідження ” Життя та творчі здобутки Мокрицького Г.П.”

ІСТОРИЧНИЙ ВКЛАД ЛЮДИНИ В СЬОГОДЕННЯ СВОГО КРАЮ

Кошубська Дарина, м.Житомир

Цю статтю хочу присвятити людині, яка дослідила сьогодення мого краю – Житомирщини: Георгію Павловичу Мокрицькому . Заслужений журналіст України, член Національної Спілки архітекторів України, почесний член Національної Спілки краєзнавців України, голова обласної організації Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури. До речі, не мав вищої історичної освіти, проте це не завадило йому зробити величезний вклад у вивчення минулого Житомирщини і стати тим, ким він був.

Завдяки Георгію Павловичу було створено краєзнавче видавництво «Волинь», де він був головним редактором – директором. Викладав курс «Туристичний потенціал Житомирщини» у Житомирській філії Київського інституту бізнесу і сучасних технологій. Виявив і дослідив на терені Житомирщини десятки цінних пам’яток культурного надбання, за свої кошти встановив ряд меморіальних дошок у Житомирі. Автор багатьох оригінальних фотоілюстрацій, персональної фотовиставки «Пам’ятки монументального мистецтва Житомирщини». Автор і режисер пізнавальних телевізійних фільмів, теле- та радіопередач з краєзнавчої тематики. 

Корінний житомирянин, народжений у родині інтелігентів. Георгій Мокрицький, вочевидь, полюбив рідне місто змалечку. Отримавши сільськогосподарську освіту, він у молоді роки обрав натомість інший шлях і не відступав від нього ніколи. Лектор товариства «Знання», кореспондент та завідувач відділами редакцій газет «Комсомольська зірка», «Зоря комунізму», «Житомирський вісник» – ось віхи професійної біографії Георгія Мокрицького у 1970 – 1990 роках. Тоді в газетах з’являлися десятки статей краєзнавця – любителя, присвячені Житомиру, маловивченим сторінкам історії міста. «Розкопуючи» їх, Мокрицький відвідував архіви у Києві, Львові, Москві, Ленінграді – й щоразу знаходив щось нове, не відоме, забуте, а подекуди – й сенсаційне. Завдяки таким пошукам досліднику вдалося знайти багато цікавого про житомирські моменти біографії відомих особистостей: Максиміліана Волошина, Святослава Ріхтера, Михайла Булгакова, Володимира Липського, Артема Любовича, Миколи Бердяєва, Леоніда Волинського, Олександра Купріна, Інокентія Смоктуновського та багатьох інших.

У 1997 році Георгій Павлович заснував те саме краєзнавче видавництво «Волинь» – головне дітище свого життя. У цьому видавництві вийшло понад 60 його книжок про історію Житомирщини. Серед них – серійні видання «Пам’ятки рідного міста», «На карті Житомира», «Історія трудових колективів Житомирщини», «Видатні постаті Житомирщини», краєзнавчі книги про дітей, фотоальбоми, комплекти листівок, буклети, карти та схеми вулиць Житомира.

Саме з ініціативи Мокрицького у Житомирі з’явились вулиці, названі іменами видатних земляків – Іван Огієнко, Івана Фещенка – Чопівського, Олега Ольжича, Михайла Скорульського, Кароля  Гейнча та багатьох інших.

«Терапевтом пам’яті житомирян» колись влучно назвали житомирські журналісти автора цієї книги. І недарма! Все своє свідоме життя – від шкільної лави і до сивини він присвятив вивченню історії рідного краю. Та не заради нагород жив на цьому світі і творив Георгій Мокрицький, а заради того, щоб усі ми, українці, краще пізнали себе, своє минуле, своїх національних героїв, пишалися ними і брали з них приклад!

Люди, які знайомі з ним, які читають його книги, слухали його розповіді, інтерв’ю, були присутніми на його екскурсіями, дивляться телефільми, відзняті за його сценаріями, назавжди закохуються у наш край і трохи у самого Георгія Павловича. Це насправді так. 

Але Георгій Мокрицький не зупинився на досягнутому, не спочиває на лаврах (хоча за плечима у нього більше 60 – ти краєзнавчих видань). Він продовжував опікуватися історичними памятками:  і не як ентузіаст – одинак, а як одноголосно обраний однодумцями головою Житомирської обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури. І на цій ниві у нього здобутки, відомі всій Україні – відкриті меморіальні дошки (за його ініціативи  та його ескізами, і навіть деяким видатним синам України: Михайлу Грушевському, Сергію Корольову, Миколі Бердяєву, Михайлу Усановичу, Павлу Тутковському, Артему Любовичу, Михайлу Кудрицькому). 

Цікавим фактом є те, що на сьогоднішній1 день відбудовується ресторан «Смоленськ», який згодом має стати торгівельним центром. «А до чого ж тут Георгій Павлович?» – запитаєте ви, а я відповім: так як ресторан є історичною пам’яткою Житомирщини, то для того, щоб зробити реконструкцію треба було оформитиі сторичну довідку. На щастя, маючи у місті досвідченого історика, власники забудови мали змогу організувати особисту зустріч, на якій Георгій погодився розібратися з цією проблемою. Завдячуючи йому було оформлено всі важливі історико – документальні папери. Також варто зазначити, що Мокрицький особисто був присутнім на будівництві, де розкрив усю важливу інформацію забудови. Саме завдяки йому будівництво активно триває по сьогоднішній день. Кожен з тих, хто бере участь у будівництві памятає людину, яка зробила неабиякий вклад у створення реконструкції майбутнього закладу. 

Отже, зібравши та дослідивши увесь творчо – історичний доробок, можу зробити висновок, що ця людина зробила неабиякий внесок у дослідження мого міста, адже це так важливо на сьогоднішній день знати: що, хто, коли і при яких обставинах зробив твій край таким, яким він є зараз. Також не менш важливим є те, що Мокрицький допоміг покласти початок багатьом су3часним спорудам міста, які мають свою історію. Хочу відзначити, що для мене та моїх ровесників великою честю є те, що ми жили в один час з людиною, яка творила історію на наших очах, а ми мали змогу спостерігати за цим з перших рядів і чути все з перших уст. Пишаємося нашим земляком!

Використані джерела: 

1. Мокрицький Г.П. Танго з минулим: Неординарні постаті в історії Житомира (історико – краєзнавчі та біографічні ілюстровані есе – дослідження)/ Фаховий редактор – консультант Р.Ю. Кондратюк – Житомир: Вид-во «Волинь», 2014 – 416 с. – 600 іл.; бібліогр. покажч. 363 – 391 с. 
2. https://cutt.ly/HJAyoz1