Віктор Гурняк
Всеукраїнська акція «В традиціях високої звитяги».
Знайти дослідницькі роботи та обов’язково обговорити їх можна за хештегами #УДЦНПВ #краєзнавство2022 Автор роботи – учениця Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ст. № 18 Пилипчук Марії Вікторівни.«Лицарський хрест: життя та подвиг Віктора Гурняка»
Російсько-українська війна триває сім років. Це половина мого життя, чесно кажучи, я майже не пам’ятаю часу, коли війни не було. Як кожна українська дитинв, щиро прагну щоб настав мир. А це можливо лиш в одному випадку – коли Україна переможе.
Перед мною постало питання: чим можу допомогти? Одним із способів вкласти маленьку часточку у велике діло є плекання історичної пам’яті. Адже найголовніше, що у нас хочуть відібрати вороги, – не землі, не багатства, не ресурси, а історію. Коли забудемо, ким ми є, і яку ціну заплачено за Незалежність, станемо слабкими, негідними пам’яті героїв, які віддали життя за Україну.
Проводячи це маленьке дослідження, я мала на меті дослідити особистість Віктора Гурняка, тому, що кожного дня проходжу мимо скверика, присвяченого його пам’яті. Відповідно, виник інтерес до цієї особи, захотілося знати, яке було його життя. Дізнавшись, що це Герой України, загиблий в ході російсько-української війни, почала прагнути почерпнути ще більше інформації. Інтерес зростав з кожною новою статтею, знайденою в глибинах Інтернету.
Віктор Гурняк народився в 1987 році. Родом із села Городниця Гусятинського району на Тернопільщині. Навчався в 27-й загальноосвітній школі в Тернополі, згодом – у Технічному коледжі Тернопільського техуніверситету. Працював у щоденній газеті «20 хвилин» і був редактором пластового часопису «Цвіт України». Брав участь у проектах Інституту політичної освіти та Міжнародного республіканського інституту.
До Пласту Віктор вступив у 14 років. Належав до гуртка «Сірі вовки», що входив до куреня ч. 29 ім. Юрія Старосольського. У 2004 році став одним із співзасновників та першим курінним куреня ч. 29 ім. Івана Гавдиди. Згодом став членом 15 куреня УСП «Орден Залізної Остроги» ім. Святослава Завойовника.
Виховував юнацький гурток «Орли». Був заступником з виховної роботи станичного та окружного пластового проводу. Керував інформаційною ділянкою в Тернопільському Пласті. Організатор багатьох акцій та комендант крайового (всеукраїнського) табору «Легіон-11». Носив псевдо «Гарт», друзі лагідно називали його «Гартік».
Якось в школі його попросили дати відповідь на питання, ким він хоче стати. Ось, що Віктор відповів: «Я б хотів стати психологом, або секретарем. Хотів би мати свою фірму, або робити на великому підприємстві. Ще хочу зробити великий внесок у розвиток й розквіт нашої держави».
Знявся у відеокліпі гуртів «Тартак» та «Нічлава» «Не кажучи нікому» (2007) у ролі Повстанця у вишиванці, який загинув 1943 року в бою під Загоровим, боронячи рідну землю від загарбників. Чимало його товаришів та журналісти проводять аналогію цієї ролі з реальним життям Віктора Гурняка в останні місяці, коли він направду боронив рідну землю від загарбників на східних теренах України. Був режисером кліпу (відео — Іван Довганик) на пісню Сашка Положинського «Мій Лицарський Хрест» (написана на пластовому таборі «Легіон» у 2008 році).
Очолював у Тернополі Молодіжну громадську організацію «Фундація регіональних ініціатив» і був прес-секретарем партії «ПОРА» у Тернопільській області. У 2009 р. вперше відзначився, як журналіст. Тоді лютувала епідемія свинячого грипу, і більшість працівників преси відмовилися робити репортажі, тоді, коли він відвідував тернопільські лікарні, щоб показати їх стан та потреби.
Працював фотокореспондентом інформаційного агентства УНІАН, фотографував для міжнародної інформаційної агенції REUTERS. Спільно з друзями заснував фотоагентство LUFA. У 2014 році приєднався до команди інтернет-проекту INSIDER.
Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. А в березні 2014 року як фотокореспондент Віктор Гурняк вирушив до Сімферополя, де надавав допомогу українським військовим, які були заблоковані у своїх частинах.Йому доводилося ночувати з другом на лавочках просто під базою Чорноморського флоту Російської Федерації
Віктор Гурняк співпрацював з інтернет-проектом INSIDER із грудня 2013 року. Пізніше він як волонтер займався забезпеченням батальйону “Айдар”.
Від початку війни на Сході України як волонтер Віктор Гурняк збирав гроші бійцям та купував їм необхідні речі, допомагав із транспортуванням. У липні 2014 року 27-річний Віктор став співзасновником військово-патріотичної організації «Український легіон», а вересні пішов служити добровольцем до батальйону «Айдар».
На Схід Віктор поїхав добровільно. У зоні АТО він перебував не вперше. До того, як став айдарівцем, регулярно їздив туди як журналіст і волонтер. Він зумів роздобути в Європі близько 500 касок, що було дуже великим здобутком, алдже армія в той час відчувала гостру нестачу снарядження.
Він загинув 19 жовтня 2014 року, біля м. Щастя, намагаючись врятувати поранених побратимів з-під мінометного обстрілу.
28 серпня, 2021 р. Віктор отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Зазначимо, що звання Героя України – це найвища державна нагорода, яку присвоюють за визначний геройський вчинок або трудове досягнення. Кінцеве рішення про присвоєння звання Героя приймає Президент. Знадобилося 7 років і великий суспільний розголос, щоб Віктору бодай посмертно дали цю нагороду.
Віктор Гурняк був дуже різносторонньою людиною: пластун, фотограф, журналіст, волонтер, у багатьох сферах він досягнув значного успіху в дуже молодому віці (слід згадати, що життя героя обірвалося, коли він мав лише 27 років). Його приклад може стати джерелом натхнення для багатьох українців. І зрештою, людина жива, поки живе пам’ять про неї. Саме тому герої не вмирають, вони житимуть вічно, тому що ми та наші нащадки ніколи про них не забудемо.
Список використаних джерел:
- Воїн добра: пам’яті Віктора Гурняка // Українська правда. Життя. — 2014. — 22 жовтня.
- Державний архів Тернопільської області. Фонд 3544. Оп. 1. Справа 117. Публікації про Гурняка Віктора,жителя м. Тернопіль Тернопільської області,який загинув 19 жовтня 2014 року у зоні проведення антитерористичної операції на Сході України. Кількість документів:6. Кількість аркушів: 23.
- Діана Олійник. Про Віктора Гурняка згадують його друзі, побратими, колеги // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 17 жовтня.
- Зіньківська, О. За свою землю, за Україну… / О. Зіньківська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 88 (31 жовт.). — С. 3 — (Герої не вмирають)
- На Луганщині загинув фотокор і боєць «Айдару» Віктор Гурняк // Громадське. — 2014. 19 жовтня.
- Під час бою на Луганщині загинув старший пластун скоб Віктор Гурняк // Пласту. — 2014. — 19 жовтня
