«Військово-історичні події на теренах України: минуле і сучасність»

УМОВИ

проведення ІІІ Всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції учнівської молоді

«Військово-історичні події на теренах України: минуле і сучасність»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Основною метою Всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції учнівської молоді «Військово-історичні події на теренах України: минуле і сучасність» (далі – конференція) є громадянське виховання дітей та молоді на засадах історичної правди про боротьбу українського народу за державну незалежність та територіальну цілісність.

Завданнями конференції є:

– вивчення військово-історичних подій, фактів, наслідків та здобутків на історичному шляху побудови сучасної незалежної України;

– формування ціннісних орієнтирів і почуття патріотизму у дітей та учнівської молоді на прикладах боротьби українського народу за самовизначення, соборність та державність України;

– сприяння науковим, краєзнавчим дослідженням військово-історичних подій;

– дослідження діяльності політичних, військових, громадських і духовних лідерів у боротьбі за волю України;

– сприяння формуванню взаємозацікавленої співпраці закладів освіти з громадськими організаціями, творчими об’єднаннями, місцевими громадами;

– підтримка обдарованих юних краєзнавців, сприяння їх самореалізації, стимулювання їхньої творчої та пошукової діяльності.

2. УЧАСНИКИ КОНФЕРЕНЦІЇ

До участі в конференції запрошуються учні закладів загальної середньої освіти, вихованці (гуртківці) закладів позашкільної освіти, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти України.

3. ТЕМАТИКА РОБОТИ СЕКЦІЙ

3.1. Історія військової справи на території України: з найдавніших часів до новітнього часу

У рамках цієї секції юні краєзнавці досліджують особливості військового мистецтва, війни, битви, воєнні конфлікти, які відбувались на теренах України з найдавніших часів до сьогодення: військова організація, озброєння та військове мистецтво бронзової доби; військове мистецтво від кіммерійців до сарматів (ІХ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.); військова справа доби Великого переселення народів; аспекти військової справи Русі-України; військо та військова справа Кримського ханату; військова справа доби козацтва; Перша та Друга світові війни; Українська повстанська армія 1940-1950-х рр.; Збройні сили України в умовах незалежності; інформаційні війни як форми «війни нового типу».

Висвітлюються особливості боротьби українців проти іноземного поневолення і національно-визвольні рухи. Важливо дослідити українські військові формування, історію військових закладів освіти, українську військово-теоретичну думку, військову символіку, лозунги тощо.

3.2. Українська революція 1917-1921 рр. в персоналіях, подіях та наслідках

Зазначений напрям передбачає дослідження та обговорення важливого періоду формування української державності в часи Української революції. Юні дослідники висвітлюють етапи військового, політичного, економічного, культурно-просвітницького розвитку різних періодів Української революції 1917-1921 рр. та формування державницьких інститутів у період Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918), правління гетьмана Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918), влади Директорії Української Народної Республіки (грудень 1918 – листопад 1921), проводять аналогії між подіями сторічної давнини та сьогоденням. Учасники досліджують нові факти та події в добу національного піднесення, що відбувалися у селах і містах свого краю, торкаючись ролі земляків-учасників революційних перетворень.

Здійснюють  розвідки життєвого шляху історичних постатей Української революції, військових діячів зазначеного періоду: від керівників армії УНР та командирів військових підрозділів до отаманів збройних (здебільшого селянських) формувань у контексті формування української військової еліти, у т.ч. і про тих, хто продовжував боротьбу за українську державність в еміграції.

3.3. Антропологічний вимір війни

У рамках цієї секції досліджуються персоналії військовослужбовців як видатних полководців, так і солдат, офіцерів різних часів в умовах війни та мирного часу. Дослідження можуть включати в себе: історико-біографічні аспекти, генеалогію (вивчення родин, родинних зв’язків, історії окремих сімей), роздуми над проблемами «війна і народ», «війна і людина» тощо.

3.4. Усна історія російсько-української війни

Основною формою краєзнавчо-дослідницької роботи є спілкування автора (авторського колективу) з носіями інформації. Робота секції передбачає презентацію результатів дослідження, коли юні краєзнавці залучають (як джерела) спогади учасників бойових дій на сході України (2014-2022), використовуючи метод усної історії. Зокрема, беруть інтерв’ю в учасників АТО/ООС – військових, медиків, волонтерів, військових капеланів, у членів їх сімей та родин, інтерпретують отриману інформацію у своєму дослідженні. Можливі опитування діючих представників Сил безпеки та оборони України, а також осіб, причетних до подолання наслідків повномасштабної агресії російської федерації проти України 2022-2024 рр. (працівники ДСНС, вибухотехнічна служба, працівники інфраструктури (енергетики, комунальники, цифровий зв’язок, логістика), представників влади тощо), але тільки враховуючи: безпекову ситуацію (в тому числі – інформаційну), моральні та етичні норми, травматичний досвід опитуваного. Можливе нерозголошення конфіденційної інформації та персональних даних.

3.5. Військово-історичні події в експозиціях музеїв

В рамках цієї секції досліджуються експозиції музеїв історичного профілю, що висвітлюють  військову тематику у т.ч. і на території певного регіону (області, міста, села). Висвітлюється історія назв військових формувань, озброєння, військових обладунків та спорядження, військової форми тощо.

Юні краєзнавці наводять приклади популяризації музейної колекції, аналізують виклики, які стоять перед організаторами музейної справи у висвітленні військово-історичної тематики.

3.6. Військова тематика в історико-культурних пам’ятках

У дослідницьких роботах учасники висвітлюють та популяризують історичні події, матеріалізовані в пам’ятках історії та культури свого регіону (області, міста, села). Досліджують пам’ятки архітектури, археології, містобудування тощо.

Проводиться дослідження фортифікаційних споруд різних періодів історії України.

4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

Для участі у конференції, учасникам до 10 березня 2024 року потрібно зареєструватися та прикріпити статтю ТУТ.

Кількість наданих матеріалів від територіальних одиниць (міських, селищних, сільських рад) Запорізької області та інших регіонів України конференції необмежена.

Конференція відбувається в два етапи. На очний етап запрошуються делегації від міських, селищних, сільських рад Запорізької області, інших регіонів України за викликом організаторів після підведення підсумків заочного етапу. Організатори конференції залишають за собою право відбору надісланих матеріалів для їх участі у конференції.

Очний етап конференції відбудеться 19-21 квітня 2024 року у режимі online за допомогою ресурсу Google Meet.

Під час конференції доповідачам надається до 5 хвилин для виступу та 2-3 хв. для відповіді на запитання (дискусії). Якщо під час доповіді використовується презентація – кількість до 10 слайдів (без додавання аудіо та відео).

У доповіді розкривається актуальність та оригінальність теми, різноманітність та доцільність використаних джерел, методів пошуку та дослідження, обґрунтовується суспільно-корисне значення роботи, описуються результати пошукової діяльності, висвітлюються цікаві події, факти, біографічні, статистичні дані, аналіз успіхів та невдач у боротьбі за державну незалежність України.

Наголошуємо, що важливим завданням участі у конференції є безпека її учасників. Умови повномасштабної агресії російської федерації та воєнного стану змушують обачніше ставитись до інформаційного захисту себе та свого оточення. Тому в учасників є можливість (за необхідності) при доповіді та публікації статті, вказувати інші дані (наприклад, псевдонім). Дипломи та грамоти організатори будуть надсилати керівникам з офіційними (правильними) даними, які були вказані при реєстрації.

Вимоги до оформлення статті:

• Мова публікації – українська;
• Назва статті друкується великими літерами по центру, кегль – 14. Дані про авторів розміщуються нижче – вирівнювання по центру (кегль 12). Вказується: прізвище та ім’я автора без скорочень, заклад освіти, область, назва населеного пункту (міська, селищна, сільська рада). Дані про керівника (керівників) роботи – прізвище, ім’я, по батькові (повністю), місце роботи, посада;

• Обсяг матеріалу – до 4 сторінок тексту формату А4;

• Текстовий формат – Times New Roman;
• Розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,0; поля всюди – 2 см; вирівнювання – по ширині;
• Формат лапок – « »;
• Формат тире – ;
• Посилання в тексті вказуються в квадратних дужках: номер джерела та сторінка(и) напр.: [1, с. 14].
• Допускаються лише загальноприйняті скорочення;
• Список джерел та літератури подається в алфавітному порядку або порядку цитування.

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Підбиття підсумків роботи конференції відбувається у секціях та оголошуються на закритті зазначеного заходу. Учасники конференції отримують дипломи, а кращі роботи в секціях відмічаються грамотами.

6. ФІНАНСУВАННЯ

Організація та проведення конференції здійснюються за рахунок коштів комунального закладу «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради.