«Пізнай себе, свій рід, свій нарід…»
Народи, нації, держави цікаві світові, перш за все, своєю самобутньою культурою, традиціями, своєю духовністю. Важливим і завжди цікавим доповненням до цього є історичне минуле кожного народу, його державницький поступ до свого місця і своєї місії серед країн у днях минулих і в сьогоденні.
Україна пройшла цей складний шлях і напередодні XXI століття, врешті, ствердила свою волю і державну незалежність. Європейському середовищу і світові стали важливими наш політичний устрій, рівень економічного розвитку, науки, освіти тощо. Ціннісним орієнтиром для українців стала здатність Української держави забезпечити їхні права і свободи.
Українська нація продемонстрували світові свої великі традиції у здобутті найширших прав і свобод, адже опиралася на вчення, життя і боротьбу своїх духовних велетів, які з найдавніших часів славили українську землю, дарували й іншим народам свої науки про людину, її життя в природі і суспільстві.
Григорій Сковорода – видатний філософ, просвітитель-гуманіст, поет, педагог – один із таких великих Українців, хто своїм життям стверджував велику місію вільної людини у життєвому просторі світу. 300 років минає, а його твори цитували Папа Римський Іван Павло ІІ, всесвітньо відомий письменник Пауло Куельо, славний український поет і громадський діяч Іван Драч, вчені-філософи багатьох країн у своїх наукових працях.
Григорій Сковорода… Який він, що за життя став пророком…? Дивний, бо дивні його поезії, дивне його життя. Величний, бо велична його постать, яка хвилює людськість вже три століття. Мудрий, бо справа, якій він присвятив життя, зветься «любомудріє». Мандрівний, бо все його життя – це подорож до себе, подорож у просторі і часі. Український, бо тут народився і тут спочив, щиро любив цю землю і надихався нею, завжди повертався сюди з далеких країв.
Так, який же він – Григорій Сковорода для нас через 300 років? Що залишив він людству у своїх філософських і літературних творах? Що кожний з нас відшукає для себе у його повчаннях? Відповіді на ці запитання ось уже шістнадцятий рік шукають юні краєзнавці України зі своїми педагогами-наставниками у популярному і авторитетному проекті, яким є Всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді «Пізнай себе, свій рід, свій нарід…», започаткована 2007 року у м.Харкові.
Цьогорічна ХVІ конференція проводилася 23-24 листопада 2022 року. Біля двохсот учасників з 23 регіонів України присвятили конференцію 300-річчю від дня народження Г.С. Сковороди.
Організаторами конференції виступали: Український державний центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді, Комунальний заклад «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна за підтримки та сприяння Департаменту науки і освіти Харківської ОВА.
Програмою конференції була передбачена робота секцій за такими напрямами: «Г.С. Сковорода: життя, творчість, погляди”; «Етнографічні особливості краю»; «Глобальні проблеми сучасності»; «Духовні скарби мого краю»; «Сенс життя у поглядах сучасної молоді»; «Діти і війна: сучасний вимір».
На урочистому відкритті юних краєзнавців України привітали: Вадим Овчаренко – начальник відділу позашкільної освіти та виховної роботи Міністерства освіти і науки України, Олексій Литвинов – директор Департаменту науки і освіти Харківської ОВА, Кагановська Т.Є. – ректорка Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, Андрій Лісота – директор Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді, Іван Карпенко – декан філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Валентина Сушко – науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Максима Рильського НАН України, Валентина Редіна – директор КЗ «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради.
А потім… А потім було цікаво чути від юних дослідників: «…я це прочитав, ми це дослідили у декількох творах, я так думаю, я у цьому переконаний, мені хочеться це поняття трактувати саме так, я це стверджую…». Особистісне сприйняття учнями – авторами краєзнавчих робіт – вчень, тверджень, роздумів Григорія Сковороди є важливим у контексті усієї спадщини великого філософа. Краєзнавчі дослідження учнів вкотре продемонстрували велич людини, яка багато зробила, щоб відкрити світові Україну, її багату різноманіттям природу, її талановитий народ і його історію, наповнену боротьбою за волю і незалежність.
В одному з привітань до учасників конференції пролунали такі слова: «Ви знаєте, що Григорій Сковорода вивів формулу ідеальної професії і назвав її «сродною працею»: пізнай себе – розвивай себе – обери те, чим ти є, що робить тебе щасливим; не відомим, не грошовитим, а саме ЩАСЛИВИМ…!!!» І в цю урочисту мить щиро кажу вам словами Григорія Сковороди: «Будь ним»!!!
Китайський вчений Конфуцій жив понад 2,5 тисячі літ тому, а й сьогодні залишається другом і порадником кожного китайця. Як і Конфуцій, Сковорода без перебільшення наш сучасник, наш співрозмовник на кожний день.
Валентина Редіна – директорка КЗ «Харківська обласна станція юних туристів», кандидат педагогічних наук
Дмитро Омельченко – заступник директора УДЦНПВКТУМ, член Правління Національної спілки краєзнавців України
