Георгій Нарбут
Всеукраїнська акція «В традиціях високої звитяги».
👉 Знайти дослідницькі роботи та обов’язково обговорити їх можна за хештегами #УДЦНПВ #краєзнавство2022 та у новій рубриці сайту ТУТ
✏️ Автор: Діана, м. Суми, Сумська область. Вчитель: Сергій Андрійович.
✏️ «ГЕОРГІЙ НАРБУТ – ХУДОЖНИК, АВТОР ПЕРШИХ УКРАЇНСЬКИХ ДЕРЖАВНИХ ЗНАКІВ».
Однією із найцікавіших особистостей початку ХХ ст. є Георгій Іванович Нарбут. Він є найвидатнішим представником української культури та мистецтва. Георгій Нарбут пройшов достатньо складний шлях свого становлення та навчання, результатом його роботи стала достатньо велика кількість напрацювань в галузі мистецтва, особливо це перші українські паперові гроші, поштові марки, де він втілив козацькі традиції. Він є втіленням естетики нашої держави та тим, хто показав красу українського мистецтва. Шрифт та стиль створений художником до сьогодні використовується у більшості державних документах України.
Тож давайте дізнаємось, що вплинуло на становлення діяча та як проходив його творчий шлях? Рід Нарбута має литовське коріння, згадки про нього датуються 1506 роком. З плином часу вони перебираються на лівобережну Україну та осідають в одному із хуторів біля Глухова. Цей хутір стає їхнім родовим гніздом та отримає назву Нарбутівка. Населений пункт до сьогодні носить таку назву та розташований в Шосткинському районі Сумської області. Рід Нарбутів був достатньо заможним та перебував на службі у гетьманів України.
Народився Георгій Нарбут 9 березня 1886 року. В дитинстві він був достатньо веселим та енергійним, школу закінчив не дуже добре, але гарно вмів малювати, мав каліграфічний почерк, орієнтувався в стилях мистецтва, дуже любив переписувати книги старовинним шрифтом. Також дуже старанно копіював гравюри німецької Біблії. В десять років вступив до Глухівської гімназії. Місто Глухів дуже захоплювало Георгія, особливо церкви та храми, що також вплинуло на його подальше захоплення мистецтвом.
1906 року закінчивши Глухівську гімназію, Георгій Нарбут вступає до Петербурзького університету на відділ східних мов, згодом переводиться на філологічний університет. В університеті він знайомиться зі студентами художниками-аматорами. Георгій бере участь в різних мистецьких гуртках, зібраннях. Також в університетські часи він входив до художнього угрупування «Світ мистецтва».
У 1910 році він їде до Мюнхена, де навчається в школі Симона Голлоші. Там він захоплюється творчістю Альбрехта Дюрера, творчістю давнього Рима, наполеонівською Францією, вивчає емблеми, герби, захоплюється стилем ампір. Також на його подальшу творчість вплинуло знайомство з роботами японських граверів, такими як Хокусай та Утаморо.
Після повернення з Мюнхена Георгій Нарбут займається оформленням казок, створює до них ілюстрації. Наприклад, це ілюстрація до казки Василя Жуковського «Як миші кота ховали» (1910 р.), де чітко простежуються козацькі мотиви, адже Георгій Нарбут зобразив кота у вигляді гетьмана, який тримає булаву. Також він виконував ілюстрації до казок «Снігуронька», яку купив у нього видавець однієї із газет Дубенський. Георгій Нарбут також працював над оформленням різних газет та журналів, що приносило йому непоганий заробіток.
В особистому житті Георгія Нарбута відбулися зміни. Влітку 1912 року він приїхав ненадовго додому, де познайомився з Вірою Кирьяковою. У січні 1913 року вони зіграли весілля. За рік у них народилася донька, а пізніше – син. З початком Першої світової війни Георгій Нарбут почав захоплюватися батальними мотивами. Намагався їх втілити у мистецтві, виконуючи на старовинний мотив: з гербами та переливами кольорів.
З початком лютневої революції 1917 року, Георгій Нарбут бере активну в ній участь. В цьому ж році він приймає рішення повернутися в Україну та переїжджає до Києва. В цей час новопостала Українська Народна Республіка потребує створення власної грошової одиниці. У цьому велику роль докладає Георгій Нарбут, який розробляє оформлення банкнот, спочатку це карбованці, а потім і гривні. Під час їх оформлення він звертається до стилів українського бароко XVII-XVIII століть.
У грудні 1917 року за ескізом Георгія Нарбута було надруковано першу партію 100 карбованцевих купюр. Дизайн 100 карбованців виконано в стилі українського бароко із зображенням Тризуба. Одним із головних недоліків банкноти, було те, що вона була створена поспіхом. У результаті цього одна із сторін банкноти розміщена «догори ногами» по відношення до іншої. Для виготовлення 100 карбованців використали високоякісний, але звичайний папір, який було легко сфальшувати. На банкноті також не було захисних та водяних знаків. Тому через її фальшування купюру були змушені вилучити з обігу. Але з точки зору естетичного оформлення, вона вражала сучасників та діячів мистецтва, в чому і є ключова заслуга Георгія Нарбута. Також Георгій Нарбут розробив дизайн й 500 карбованців. Напис «100 карбованців» подавався на реверсі, окрім українською ще й мовами найчисельніших національних меншин України – російською, польською та єврейською.
Крім карбованців Георгій Нарбут розробив ескіз для перших українських марок з номіналом у шаги. Планувалося, що шаги будуть використовуватися на рівні з металевою розмінною монетою, але через економічні негаразди цей задув втілити не вдалося. Шаги виготовлялися за тим самим зразком, що й поштові марки, тому й вигляд вони мають такий же. Відрізнялися від марок тим, що були виконані на більш міцнішому папері та мали реверс, на якому зазначалося, що шаги – рівноцінній монеті. В деякий час шаги використовували, як знак оплати поштової кореспонденції, які наклеювалися на поштові листи та конверти.
Георгій Нарбут був автором номіналів 30, 40 та 50 шагів. Головним їхнім недоліком було те, що вони були незахищені та можливістю їхньої легкої підробки. Шаги підробляли в різних містах України. Особисто Георгій Нарбут, іронізуючи, колекціонував фальшиві шаги. Він цікавився технологією підробки та цікавився спробою сфальсифікувати його «почерк». Наприклад 50-шагових марок Георгій Нарбут назбирав у своїй колекції близько 20 варіантів. Одним із найцікавіших є те, що одним із часописів Парижа репродукував шаги Георгія Нарбута, як приклад мистецького виконання, який вартий для наслідування. В цілому можна сказати, що Георгій Нарбут є автором 13 з 24 банкнот випущених за часів української державності 1917-1920 років.
За часів гетьмана Павла Скоропадського в 1918 р. Георгій Нарбут підготував проекти герба та печатки Української держави. В їх основі було взято символіку козацтва. Герб зображував козака у золотих штанах, із шаблею на боці та мушкетом на лівому плечі. Над щитом із зображенням козака розміщувався тризуб князя Володимира Великого. Печатка мала вигляд кола, всередині якого розміщувався герб, а обабіч – напис «Українська держава». Спеціальна комісія схвалила проекти Нарбута, однак через швидке падіння Гетьманату затвердити їх не встигла.
Крім цього Георгій Нарбут був одним із засновників і ректором Української академії мистецтв, де він працював та продовжував творити. Крім банкнот та поштових марок митець доклав руку до створення «Абетки», але повністю він її закінчити не встиг. У 1917 році оформив чотирнадцять літер з обкладинкою, 1919 року – ще три літери. Зображення в «Абетці» були оформлені козацьким орнаментом, літери – квітковим орнаментом. Також Георгій Нарбут проектував костюм для гетьмана П. Скоропадського та генерального судді. Однією із найцікавіших робіт Георгія Нарбута є ілюстрація до перевидання «Енеїди» І. Котляревського.
Помер Григорій Нарбут 23 травня 1920 року в Києві. Саме в той період, коли польські й українські війська ненадовго вигнали з міста більшовиків. Могила митця знаходиться на Байковому кладовищі.
Георгій Нарбут є однією із центральних постатей української культури ХХ століття. Народившись та провівши дитинство в невеличкому поселенні Нарбутівка, він зміг втілити в своїх мистецьких творах місцевий колорит та українські традиції. Його можна назвати справжнім творцем української сучасної державницької стилістики. Напрацювання Георгія Нарбута вплинули на те, як і зараз виглядає український Герб, гривні, марки та багато чого іншого.
Список використаної літератури:
- Панасюк В. Ю. Сумщина в іменах: Альбом ілюстацій до енциклопедичного довідника / В. Ю. Панасюк, В. С. Соколов, В. К. Шейко. – Суми: РВО “АС-Медіа”; ВД “Фолігрант”, 2003. – 184 с.
- Рівчаченко М. Ким був та яку естетику творив автор українських грошей Георгій Нарбут [Електронний ресурс] / Маргарита Рівчаченко // texty.org.ua. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://texty.org.ua/articles/102318/kym-buv-ta-yaku-estetyku-tvoryv-avtor-ukrayinskyh-hroshej-georhij-narbut/.
- Стариков Г. Георгій Нарбут: творець паперових гривень, герба та абетки [Електронний ресурс] / Григорій Стариков // cukr.city. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://cukr.city/people/2021/narbut/.
- Тишкевич М. Георгій Нарбут: Я Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили [Електронний ресурс] / Марися Тишкевич // uain.press. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://uain.press/blogs/georgij-narbut-ya-moskovshhinu-ne-lyublyu-1191893.